Німеччина «готова віддати адреси» українців Києву: що це насправді означає у 2026?
Коротко про головне
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю Bild 8–9 вересня 2026 року зазначив, що німецька влада знає, хто зареєстрований, хто отримує соціальні виплати та має дозвіл на проживання. На основі цих даних Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що питання повернення можна обговорювати, але без примусу.
Це висловлювання є політичною заявою, а не юридичним документом чи міжурядовою угодою. Передача даних з німецького реєстру іноземців (AZR) в Україну масово заборонена європейським та німецьким законодавством про захист персональних даних. Українське законодавство також забороняє мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістка повинна вручатися в Україні.
Що сказав міністр — і чого він не сказав
Міністр підтримав ідею повернення чоловіків призовного віку, але акцентував на використанні даних, а не примусовому висланні.
У цьому ж інтерв'ю Вадефуль натякнув на потребу в оборонних контрактах для німецької промисловості. Тема «чоловіків» та «замовлень» згадувалася разом — це не робить заяву неправдивою, але пояснює, чому вона була озвучена у таблоїді, а не в офіційних документах.
У заяві немає:
- дати початку передачі даних;
- переліку даних, які будуть передані;
- рішення про скасування тимчасового захисту;
- механізму примусового повернення.
Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини зазначав в офіційній відповіді Бундестагу, що німецькі органи не перевіряють, чи особа ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише за відсутності дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки діє дозвіл на проживання.
«Без примусу» — що це означає насправді
Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не буде примусово висилати людину. Однак це не є обіцянкою того, що особу не чіпатимуть взагалі — німецька влада діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) відбуваються окремо в Україні.
Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?
Ні. Станом на кінець жовтня 2025 року в німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. Проте, скільки з них насправді підлягають військовому обов'язку в Україні, невідомо.
У реєстрі відсутні дані про:
- висновок військово-лікарської комісії;
- бронювання від мобілізації;
- підстави для відстрочки;
- дозвіл на виїзд;
- позначки про розшук чи проходження служби.
Туди потрапляють і ті, хто виїхав до повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та особи з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».
Чи можна законно передати адреси Україні?
Ні, без відповідних домовленостей. У Євросоюзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних і німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.
Отже, найбільш проблематичною частиною заяви міністра є обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. Юридично для цього немає підстав.
Що з тимчасовим захистом до 2028 року?
Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас воно вносить новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку.
Проте є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує, новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цього винятку.
Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може
Може:
- оновити дані в «Оберіг» / Резерв+;
- надіслати лист;
- посилити обмеження всередині України (наприклад, при перетині кордону);
- діяти через консульські послуги.
Не може:
- забрати людину з квартири в Німеччині;
- змусити німецьку поліцію виконати українську повістку;
- автоматично скасувати німецький дозвіл на проживання;
- проводити мобілізаційні дії на території Німеччини.
Лист, надісланий на німецьку адресу, не вважається офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Проте, якщо особа сама їде в Україну «на похорон» чи за документами, тоді німецька адреса в українському реєстрі перестає бути виключно теоретичною.
А якщо я в Польщі?
Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Основний ризик для родин, наприклад, чоловік у Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюгах: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».
Що варто зробити вже зараз
- Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.
- Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та наявність захисту станом на 30 липня 2026 року.
- Не поширюйте в чатах і соцмережах інформацію про те, що «вас вже внесли в списки на депортацію» — це може викликати непотрібну тривогу.
- Якщо плануєте поїздку в Україну, заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.
- У Німеччині, за наявності реальних ризиків, з'ясуйте можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.
- Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати свої юридичні наслідки.
Часті запитання
Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди чи старту передачі даних немає — лише інтерв'ю міністра.
Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не робить. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter) і яке регулюється іншими правилами.
Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Однак той факт, що Київ дізнався вашу адресу, може вплинути на українські реєстри.
Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не гарантує, що ви підлягаєте мобілізації.
Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не слід автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.
Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.
Висновок
Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масова передача адрес і даних про соціальну допомогу наразі неможлива — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» не є актуальною, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист на 30 липня 2026 року в тій самій країні, не підпадають під новий фільтр. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.
Матеріал підготовлений командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.
Задавайте запитання в коментарях
Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169
ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation
Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.
Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова