Німеччина готова віддати адреси українців Києву: що це насправді означає у 2026 році?

Коротко про головне

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року зазначив, що німецька держава знає, хто зареєстрований, хто отримує соціальні виплати та хто має дозвіл на проживання. За його словами, на основі цих даних Україна могла б надсилати листи чоловікам. Він підкреслив, що ця тема «може і повинна обговорюватись». Міністр наголосив, що повернення повинно відбуватись без примусу.

Це політична заява, яку зробили в інтерв'ю таблоїду. Це не є законом, не міжурядовою угодою, і не означає початок передачі даних із німецького реєстру іноземців (AZR). Масова передача адрес і даних про соцдопомогу в Україну без окремого договору заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. Водночас, українське право не дозволяє мобілізувати людину безпосередньо на території Німеччини — повістка має вручатися в Україні.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр висловив підтримку ідеї, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися». Але інструмент, про який він говорив, — це дані, а не примусове видворення.

У тому ж інтерв'ю Вадефуль тиснув на президента Зеленського щодо оборонних контрактів для німецької промисловості. Тема «чоловіків» та тема «замовлень» пролунали в одному контексті — це не робить заяву фейком, але пояснює, чому вона була зроблена саме для таблоїду, а не в офіційному документі.

У заяві не вказано:

Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу наголошував, що німецькі органи не перевіряють, чи людина ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише за умови, що немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання залишається дійсним.

«Без примусу» — що це означає насправді

Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не затримуватиме особу і не виконуватиме українську повістку. Це не є обіцянкою, що людину «не чіпатим» взагалі — це просте розмежування: німецька держава діє відповідно до своїх законів, тоді як українські наслідки (облік, обмеження, повістка) є окремими і працюють в Україні.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. На кінець жовтня 2025 року у німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком від 18 до 60 років. Однак німецький уряд визнав, що невідомо, скільки з них фактично підлягають військовому обов'язку в Україні.

У цьому реєстрі немає даних:

Туди потрапляють також ті, хто виїхав ще до початку повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей, та особи з інвалідністю — тобто список «усіх чоловіків» не є списком «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, не просто так. У Євросоюзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.

Отже, найслабше місце у словах міністра полягає в обіцянці передавати дані про соціальну допомогу. Юридично наразі немає підстав для цього.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас воно ввело новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Але є важливий виняток: якщо людина вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild жодним чином не скасовує цей виняток.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, не є офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Проте, якщо людина сама їде в Україну «на похорон» чи по документи — тоді німецька адреса в українському реєстрі стає реальністю.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат — у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюжку: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот вашого чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, і чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.

Не поширюйте в чатах і соцмережах інформацію про те, що «вас вже внесли в списки на депортацію» — це викликає тривогу без підстав.

Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

У Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 немає публічної угоди чи старту передачі даних — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально — ні. Проте сам факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитись в українських реєстрах.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси й дані про соціальну допомогу зараз не можна — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» не є підставою, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях

Вам потрібно терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.